Презентовано наукове видання Національного інституту стратегічних досліджень « Голодомор в Україні 1932–1933 років за документами політичного архіву Міністерства закордонних справ ФРН».
Як зазначив на прес-конференції в агентстві УНІАН директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан, зазначене видання вперше вводить до наукового і суспільного обігу перекладені українською мовою звіти німецьких дипломатів про події в Україні 1932–1933 років.
За його словами, Національний інститут стратегічних досліджень хоче продовжити ряд публікацій документів з європейських дипломатичних архівів про Голодомор, започаткованих публікаціями італійських, британських та польських документів.
Ю.Рубан наголосив, що ці дослідження свідчать, що Голодомор 1932–1933 років був спланованим злочином — геноцидом українського народу, і європейська дипломатія знала про його мету — знищення України як політичного явища, як нації, що виявила своє прагнення до державного самовизначення.
«Після публікації цих матеріалів ми можемо стверджувати, що європейська дипломатія, а отже і політичне керівництво ключових європейських держав того часу знали про Голодомор і давали собі звіт про його мету — знищення України. Немає жодного сумніву, що удар наносився по майбутньому України як нації», — сказав він.
Ю.Рубан зазначив, що в цих документах можна знайти відповідь на питання, чому міжнародна спільнота не відреагувала на трагедію. За його словами, це пов'язано з тим, що викриття злочину могло зашкодити налагодженню відносин з Радянським Союзом, який демонстрував результативність власного шляху модернізації і претендував на свою зону впливу на європейському континенті.
За словами науковця, на підставі цих документів можна зробити висновок, що в ті роки ситуативний інтерес переважив цінність мільйонів людських життів. «Сьогодні світова спільнота, відгукуючись на український заклик про визнання Голодомору геноцидом, насправді формує відповідь на питання, яке стосується не минулого, а сьогодення і майбутнього Європи: чи залишаються в силі засадничі принципи європейської безпеки, чи мова йде про те, що поточний інтерес виявиться вагомішим за фундаментальні європейські цінності», — сказав він.
Директор Інституту європейських досліджень НАН Андрій Кудряченко у свою чергу зазначив, що читач цього видання зможе побачити як ретельно не тільки дипломатія, а й міністерства та відомства працювали з цими документами. «На більшості з них десятки підписів, зауважень, наголошень», — сказав він.
Крім того, А. Кудряченко відзначив, що серед цих документів є два документи про голодні бунти українців.
Він вважає, що видання цих документів сприятиме формуванню адекватної оцінки цим подіям з боку світової спільноти.
Редактор журналу «Україна модерна» Андрій Портнов у свою чергу зазначив, що видання має «великий політичний сенс».
Відділ моніторингу
КЦ
Наша кнопка
версія для друку
